Адміністративний центр Харківщини є унікальним містом, в якому гармонійно співіснують старовинні споруди, що є майже ровесницями цього величного мегаполіса, з сучасними багатоповерховими новобудовами, які здіймаються до неба.
Проте харків’яни поважного віку пам’ятають час, коли висотки вважалися унікальними в своєму роді архітектурними об’єктами. Будувати їх намагалися підкреслено презентабельно, надаючи відповідним фасадам пафосного та ексклюзивного вигляду. Саме такий унікальний дизайн демонструє харківський Будинок зі шпилем – наймолодша архітектурна пам’ятка міста.
Будинок зі шпилем: історія та особливості
Будівництво цієї споруди тривало майже два десятиліття: розпочалося воно в 1950 році, а завершилося 1967 року.
Виконувалися відповідні роботи забудовником «Житлобуд-2».
Останнє крило об’єкту добудовувалося з боку провулків Короленка та Вірменського. Архітектура цієї частини ансамблю, у порівнянні з рештою його складових, виглядає більш лаконічно та має порівняно нижчу висоту стель, завдяки якій корпус цей отримав 9 поверхів.
Проект висотки був створений відомим харківським архітектором Петром Арєшкіним. Цей талановитий фахівець став автором і багатьох інших відомих об’єктів міста – наприклад, комплексу будівель фізико-технічного наукового інституту. Він також розробляв документацію з відновлення Медичного інституту.
Першочергово дана споруда загальною висотою 65 метрів зводилася як житловий комплекс для інженерів та керівників провідних промислових підприємства міста – Тракторного, Електромеханічного та Турбінного заводу.
Дизайн, який вирізняє Будинок зі шпилем (Харків), здебільшого відповідає монументальному сталінському стилю ампір. Проте пильний, професійний погляд на цей архітектурний об’єкт дозволяє помітити в його монументальному оформленні наявність національних українських орнаментів, елементів бароко, арт-декору та пізнього класицизму.
Ключовим елементом відповідної споруди стала витончена вежа-верхівка, увінчана гострою пікою, нагорі якої знаходиться зірка в лавровому вінку.
У цій башті налічується 11 поверхів, кожен із яких має чотириметрову висоту. Загалом даний дім являє собою комплекс, що включає декілька корпусів. Примітно, що кожна з його відповідних частин має власну адресу.
Базове крило включає 7 та 8 поверхів.
Внутрішній двір споруди є закритим. Зведені з силікатної цегли стіни, що виходять на це подвір’я, ефектного декору на кшталт плитки та тинькування, позбавлені. Зате їх прикрасили так звані «цар-балкони», які вже пізніше прибудували самостійно мешканці комплексу.
Незважаючи на поєднання різних стилів, неординарна житлова будівля доволі гарно вписалася в довколишній міський пейзаж.
Наразі ця багатоповерхівка є єдиною будівлею на площі, що відноситься до Основ’янського району міста.
Гості Харкова на її фоні часто фотографуються – відповідні світлини виходять дуже ефектними.
Цікаві факти
У 50-60-і роки цю споруду зазвичай називали харківським хмарочосом – адже на той час вищим у місті був хіба що Держпром.
Крило Будинку зі шпилем, виконане строгіше, ніж решта елементів цієї споруди, отримало такий вигляд не випадково. Під час його будівництва очільники цього процесу та майстри керувалися урядовою постановою «Про усунення надмірностей у проєктуванні та будівництві».
Дивує й той факт, що Микита Хрущов, перша особа влади радянської України того часу та ініціатор створення цього законодавчого документа, був у захваті від вигляду відповідного архітектурного об’єкта та вважав його найкращою пам’яткою Харкова.
Хоча офіційно дана будівля зводилася як житло для працівників промисловості, по факту квартири в ній дісталися виключно високопосадовцям, партійним діячам. Через це, а також через підкреслену помпезність та пишність вигляду споруди, дотепні харків’яни дали їй іронічне негласне прізвисько – «храм комунізму».
Наразі Будинок зі шпилем, згідно результатів голосування містян, що проводилося в 2008 році, посідає почесне шосте місце в переліку «Сім чудес Харкова». Його зображення прикрашають харківські сувеніри та листівки з видами цього мегаполісу.
У деяких гостей столиці Слобожанщини дана споруда викликає асоціації з київським кінотеатром «Дружба», інші відзначають її схожість із Московським держуніверситетом.
У період приблизно перших трьох десятків років існування даної будівлі її також називали «Книжковим світом» – тоді на її найнижчих поверхах знаходився величезний, найбільший у місті магазин-книгарня. Також на першому поверсі висотки знайшлося місце для булочної-кондитерської, відділення зв’язку й телефонного переговорного пункту, а на другому – для перукарні.
Сучасним українським письменником Сергієм Жаданом написаний роман, сюжет якого розгортається в стінах харківського Будинку зі шпилем. Називається ця книга «Депеш Мод».
На майдані Архітекторів у місті Харків у 2010 році встановили мініатюрну копію цього радянського хмарочоса. Автором її став скульптор Сейфаддін Гурбанов.
2019 року на подвір’ї культового дому зі шпилем з’явилася колоритна металева скульптура, що зображує двірника з мітлою.
До повномасштабного вторгнення ця багатоповерхівка першої української столиці була обладнана кольоровим підсвічуванням і в темну пору добу виглядала надзвичайно ефектно.
2 березня 2022 року, коли ворогом був нанесений ракетний удар по Палацові праці, що знаходиться неподалік, Будинок зі шпилем був пошкоджений також – від вибухової хвилі він втратив більшу частину своїх вікон з боку майдану Конституції. Руйнування торкнулося й фасаду висотки.
Адреса основного корпусу цього історичного хмарочоса, який став окрасою та однією з візитівок індустріального мегаполіса, – Вірменський провулок, 1/3.
Щоб дістатися до відповідної монументальної локації громадським транспортом, слід доїхати до зупинки метрополітену «Майдан Конституції» або «Історичний музей».
Більше про цікаві місця Харкова читайте в рубриці туризм на нашому сайті.