Харків, який наразі отримав негласний титул незламного міста, відомий як один із найвизначніших культурно-наукових центрів країни, в якому багато освітніх, дослідницьких та музейних закладів світового рівня.
Однією з відповідних установ цього мегаполіса є Харківський Державний музей природи, що належить найпрестижнішому з міських вишів, – національному університету імені Василя Каразіна. Про історію цього закладу, його унікальний фонд, а також базові напрямки діяльності розповідається далі.
Музей Каразіна: історія
У листопаді 1804 року був заснований Харківський національний університет (ХНУ), фундатором якого став видатний просвітник В.Н. Каразін. Підтвердженням даного факту є грамота імператора Олександра І.
Задум створити музей природи при цій імператорській освітній установі виник практично одразу після її офіційного відкриття, що відбулося наступного року в січні. Спершу йшлося про зібрання так званої «Колекції натуральних предметів».
З метою реалізації відповідної ідеї правління університету звернулося до керівництва всіх училищ із проханням надсилати їм «видатні витвори краю». Велика заслуга в придбанні першої експозиції для цього закладу графа Северина Потоцького.
Спочатку відповідним меценатом, щоб на той час був відомим попечителем міста Харків, та особливо опікувався розвитком його освіти, була закуплена знаменита колекція німецького професора Андре. Це зібрання Потоцький придбав за кордоном, у Ганновері, в аптекаря Ґрунера. Воно було передане ХНУ в 1805 році.
Два роки потому Потоцькому вдалося придбати ще одну колекцію для університету, зоологічну. Вона включала численні взірці мінералів та скам’янілостей, опудала представників різних видів фауни, а також мушлі морських молюсків, корали тощо. Куплена була ця колекція і Італії, у Четті.
Офіційною датою, коли відкрився музей природи ХНУ (Харків), вважається 2 квітня 1807 року. Саме цього дня колекції прибули до місця призначення.
Спершу дане зібрання було розміщене в природному кабінеті при фізико-математичному факультеті й використовувалося виключно з навчальною метою. На той час воно включало три експозиції – зоологічну, палеонтологічну та колекцію мінералів.
Поступово музейний фонд зростав. Значний внесок у його розширення зробив один із очільників відповідного закладу, професор І. Криницький. За 10 років свого керівництва музеєм (1826-1836) цьому науковцю вдалося збільшити музейний фонд приблизно в чотири рази.
Станом на 1836 рік музей налічував уже майже 8 тисяч цінних експонатів. У цей же період були складені перші каталоги для їх обліку та систематизації. Для визначення, препарування та монтажу музейних експонатів в закладі була створена спеціальна лабораторія. А поповнювати зібрання допомагали спеціально організовані експедиції, що проводилися на регулярній основі.
Наприкінці ХІХ століття в університеті відкрили також реставраційно-таксидермічну лабораторію. Розширенню музейного фонду сприяла робота відомих науковців та громадських діячів. Так Харківський музей природи став місцем зберігання численних експонатів, що мають унікальну наукову цінність.
За часи свого існування цей заклад був двічі пограбований. Спочатку це сталося під час громадянської війни, а наступного разу його обікрали нацисти, коли місто було окуповане під час Другої світової війни.
Що цікавого в музеї Каразіна сьогодні? Експонати
Зараз число експонатів відповідного зібрання налічує більш ніж 250 тисяч одиниць. Даний музейний заклад має чотири базових відділи, в тому числі геологічний, екологічний, еволюції органічної природи і хребетних та безхребетних представників фауни.
Загалом виставки цих відділів, що являють собою сукупність систематизованих колекцій, експонуються в 23 залах. Музей природи Харкова, що належить міському національному університету, включає величезну різноманітність опудал, кістяків, черепів, муляжів та тушок ссавців і птахів. У ньому також експонуються гіпсові зліпки тварин, які вимерли.
Гордістю музею є надзвичайно багата колекція комах, що включає понад 110 тисяч екземплярів. В окремих колекціях представлені корали, мушлі та молюски.
Привертає увагу відвідувачів і найбільше в Україні зібрання мавп. Частина його експонатів зберігається в стінах музею понад півтора століття. Усього в цій колекції представлено 53 види приматів та 210 експонатів.
Доповнюють музейне зібрання біогрупи та обладнані аудіовізуальними пристроями наочні діорами. Одна з них зображує підземну карбонатну печеру зі сталактитами та сталагмітами, що виглядають дуже реалістично.
Діяльність цього науково-культурного закладу досить різноманітна. Він не тільки відіграє значну роль у навчанні студентів, забезпечуючи повноцінні заняття з ними, але й використовується науковцями в їх дослідницькій роботі.
Наряду зі своїми постійно діючими експозиціями, Державний музей природи Харківського національного університету імені В. Каразіна займається організацією та проведенням виставок тимчасового характеру. Найбільш поширені теми цих заходів – охорона природи, палеонтологія та мінералогія.
Неабияку цікавість у гостей даного закладу викликають діорами, що зображують життя представників світу тварин, які живуть колоніями: середовище мешкання далекосхідних ластоногих та так званий «Пташиний базар».
Музей веде активне співробітництво з аналоговими установами, заповідниками й національними парками інших міст України та різних країн, організовує наукові заходи, в тому числі міжнародного масштабу.
За даними статистики, цей заклад приймає щороку більш ніж 40 тисяч відвідувачів, які стають учасниками екскурсій. Серед гостей даного природничого музею – не лише українські та зарубіжні фахівці з різних галузей науки та представники студентської молоді, але й туристи та харків’яни різного роду занять та віку.
Цікаві факти
Серед найцінніших та найбільш рідкісних експонатів музейної колекції варто назвати кістяк кита довжиною близько 20 метрів, опудало мандрівного голуба та кістяк стеллерової корови, які в недалекому минулому зникли в результаті повного винищення.
Також у колекції можна побачити опудала червонокнижних тварин та птахів, які знаходяться під загрозою знищення – наприклад, коня Пржевальського, чорного лелеки та степового журавля.
Музей природи в Харкові – місце, де зберігається справжній скелет мамонта, гіпсовий зліпок його дитинчати та оригінальні елементи кістяка плезіозавра.
Колись давно, за часів російської імперії, монарша родина подарувала цьому закладу смарагд та макет самородного золота. Родзинками розділу «Мінералогія» музейного фонду є кристал гірського кришталю вагою в 100 кг, величезний штуф малахіту та добірка метеоритів, загальна маса яких складає 155 кг.
Відомо, що першим екземпляром цієї колекції став метеорит, який упав на території Смоленської губернії та був подарований закладу його фундатором – графом Потоцьким.
Майже 20 тисяч взірців жуків, що наразі експонуються у відповідному музеї, до 1873 року були власністю місцевого колекціонера, харків’янина Д. Донець-Захаржевського. Аналогічний вік має колекція скляних губок – їх зібрав не хто інший як легендарний мандрівник М. Міклухо-Маклай неподалік архіпелагу Філіппінських островів.
Орнітологічне зібрання налічує понад 2 тисячі одиниць, а колекція ссавців – близько трьох сотень екземплярів. Крім того, Харківський музей природи ХНУ представляє унікальну колекцію амфібій та рептилій.
Не лишає байдужим жодного відвідувача й експозиція у вигляді імітації археологічних розкопок під прозорою підлогою.
Фахівці цієї добре відомої навіть за межами країни науково-культурної установи пропонують відвідувачам близько двох десятків екскурсій. Серед них є оглядові та вузькопрофільні, тематичні екскурси для школярів, студентів, аспірантів, туристів, у тому числі із зарубіжжя, науковців та людей, далеких від спеціальних досліджень.
Екскурсії проводяться тільки за попереднім замовленням, українською мовою та англійською.
Знаходиться Харківський музей природи, адреса якого вулиця Трінклера, 8, в центрі міста Харків, неподалік від майдану Свободи. Щоб дістатися до нього громадським транспортом, слід доїхати до станції метро «Держпром» або «Університет». А ще більше туристичних місць ви можете знайти у розділі “Туризм у Харкові“.