Попри своє яскраво виражене індустріально-урбаністичне обличчя, перша столиця України має чимало цінних, старовинних пам’яток, в тому числі сакральних споруд, що є шедеврами архітектурного мистецтва та символами міста.
До відповідних об’єктів належить найдавніший православний храм Харкова – Свято-Успенський собор. Ця святиня, дзвіницю якої видно з багатьох міських районів, є гордістю харків’ян та предметом захоплення туристів.
Успенський собор: сторінки історії
На момент заснування Харкова (1654) в ньому жодної церкви не було. Перший дерев’яний храм на території міста в стилі «наришкінського бароко» побудували вже в 1657 році, всередині міського форту. Проте вже в 1680-му він був демонтований, а його заміною стала нова церква, кам’яна.

Цю споруду, обладнану дубовим дахом типу ґонт, історики вважають попередницею Успенського собору. У 1733 році дана будівля сильно постраждала внаслідок пожежі – від неї лишися тільки муровані стіни. Пізніше і фасад храму почав руйнуватися – на ньому утворилися тріщини.
Так виникла гостра потреба в перебудові церкви. За даним джерел, творці її проєкту спочатку взяли за основу храм священномученика Климента, що височіє понині в Москві на вулиці П’ятницькій.
Точних даних щодо автора собору нема, проте більшість дослідників переконані, що ним був видатний зодчий П’єтро Антоніо Трезіні, швейцарець з італійським корінням.
Із часом копія ставала дедалі більш відмінною від «донора». Кожен новий архієрей розпоряджався щодо внесення певних коректив у забудову. Храм рік від року доповнювався новими елементами – ґанком, трапезною, портиками тощо. Періодично реконструювали і його дах, щоразу вносячи дизайнерські корективи.
У 1818 році протоієрей Андрій Прокопович звернувся до містян із пропозицією щодо будівництва нової дзвіниці для цієї сакральної споруди. Приводом для відповідної добудови стало увічнення перемоги над Наполеоном. Ця думка знайшла широку підтримку в громадських колах міста.

Нову дзвіницю храму, процес спорудження якої виявися дуже затратним, тому завершився аж 1844 року, назвали Олександрівською. Офіційно відомо, що так назвали вежу собору на честь Олександра Невського. Але написи на меморіальній плиті засвідчують, що безпосереднє відношення до назви дзвіниці мав імператор Олександр І.
Перший проєкт дзвіниці створювався архітектором Євгеном Васильєвим. Коли цей фахівець помер, його справу перейняв Андрій Тон. Завдяки внесеним корективам відповідного зодчого, пропорції башти були змінені, а її висота збільшена.
У 1862 році величний архітектурний ансамбль храму доповнився годинником. Придбали ці куранти у Парижі, в компанії «Борель». Дзвін, який змушує їх мелодійно звучати, був виготовлений у 1755 році й раніше знаходився в Зміївському Миколаївському монастирі.
Радянські часи та сьогодення
Відомо, що після приходу радянської влади, яка пропагувала атеїзм, релігійні споруди, не залежно від їхньої історичної та мистецької цінності, знищувалися.
Не оминула ця трагічна доля й Харківський Свято-Успенський собор. Усі його п’ять куполів знесли в 1929 році. Познімали і дзвони. Але унікальна дзвіниця храму вціліла, бо мала суто практичне значення: з 1924 року її перетворили на радіовежу. Звідси транслювалося для харків’ян радіомовлення.

У рамках антирелігійної компанії богослужіння в цій церкві припинили. Внутрішнє начиння собору комуністи відвезли до музею, де воно було повністю знищене пожежею в роки війни.
У приміщеннях святині, розбивши її інтер’єр на два поверхи, розмістили два невеликих підприємства – швейний цех та лакофарбовий.
Як не дивно, за часів Другої світової війни споруда храму не була пошкоджена, на відміну від більшості оточуючих її будівель, які нещадно розбомбила радянська артилерія та авіація.
Реставрувати Успенський собор Харкова розпочали лише в 1970-х роках. Керівником цих масштабних відновлювальних робіт була Марина Корнєєва. Процес реставрації виявився надзвичайно копітким та складним, проте він був виконаний успішно.
Церкві повернули втрачені куполи, верхівки яких засяяли міддю. Внутрішні перегородки радянських часів були демонтовані. Відновили й вишуканий ліпний декор інтер’єру храму.
Проте поновлювати тут богослужіння ніхто не збирався. Натомість влада мала плани влаштувати в приміщенні святині органну залу. У 1986 році в інтер’єрі собору встановили «вівтарний» орган із трьома з половиною тисячами труб. Цей інструмент був виробництвом відомої чехословацької компанії Rieger-Kloss.
Так Харківська Успенська церква стала будинком органної та камерної музики.

Богослужіння почали поводитися в стінах цього храму лише після здобуття Україною Незалежності. У 2000-і роки собор після численних судів та дебатів він був переданий у власність Харківської єпархії УПЦ.
Орган востаннє звучав у церковному залі в 2016 році.
2 березня 2022 року Свято-Успенський собор Харкова, що є його візитівкою, був пошкоджений внаслідок обстрілів північного сусіда після повномасштабного вторгнення. Тоді ворожими снарядами були вибиті вінка святині, зруйновані вітражі, постраждало багато ікон, зовнішній і внутрішній декор церкви та частина її начиння.
Зараз цей храм є притулком городян – у ньому переховуються харків’яни під час повітряних тривог, коли на місто летять російські ракети та бомби.
Особливості архітектури та цікаві факти
Храм демонструє вишуканий бароковий стиль. Фішкою цієї споруди є дзвіниця висотою майже 90 метрів. Ця вежа лише на 20 метрів поступається висотою венеціанській дзвіниці Святого Марка та тільки на 6 метрів дзвіниці Києво-Печерської Лаври.
Відомо, що фахівці намагалися зробити цю частину храму максимально міцною, тому товщина її стін складає 6 метрів.

Годинник, що прикрашає таку розкішну башту з дюжиною дзвонів, має чотирьохметровий діаметр. Востаннє його реставрували в 1950-х роках.
Можна навести багато фактів, що мають відношення до Харківського Успенського собору і є досить цікавими.
- До 1870 року на всій території Російської імперії церков із дзвіницею аналогічної висоти не було. Тому, представляючи проєкт собору для затвердження, кмітливі архітектори вдалися до хитрощів: вони повноважним органам представили креслення, на яких була дзвіниця нижчою.
- Свято-Успенський собор Харкова включений до переліку 12 символів цього міста, наряду з Держпромом, Благовіщенським собором, пам’ятником Шевченку та іншими архітектурними перлинами столиці Слобожанщини.
- Статус кафедрального цей православний храм отримав у 1846 році, відібравши його у Покровського собору.
- Після встановлення на міські кошти баштового годинника на вежі церкви (1855), власники храму найняли й годинникаря, який обслуговував цей хронометр.
- Вага найбільшого дзвону храму складає понад 16 тонн. За даними джерел, підняття та встановлення цього елементу на дзвіницю стало справжнім дійством, що зібрало біля собору цілий натовп.
- 1985 року дзвіниця Успенського собору була пошкоджена стихійним лихом, коли місто пронісся ураган, а ця вежа знаходилася в оточенні будівельних лісів.
Харківський Свято-Успенський собор можна побачити на ювілейних марках міста, монетах, не кажучи вже про твори місцевих митців та сувеніри.
У сквері Бекетова знаходяться зменшені копії найвизначніших архітектурних пам’яток міста. Серед них є й скульптурне зображення Успенської церкви.
Більше цікавого про Харків в рубриці історія на нашому порталі.